авіація
Комплекс теоретичних і практичних проблем та технічних засобів, пов'язаних із польотами на літальних апаратах; транспортний засіб та засіб повітряної оборони; розрізняють а. цивільну — транспортна (пасажирська, вантажна), спортивна, господарсько-сервісна (обслуговування підприємств сільського господарства, лісівництва, гасіння пожеж і т. п.), санітарна, а також а. військову.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- авіація — авіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- авіація — -ї, ж. 1》 Теорія і практика пересування в повітрі на літальних апаратах, важчих від повітря. 2》 Сукупність літальних апаратів; повітряний флот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- авіація — АВІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Теорія і практика пересування у повітрі на літальних апаратах, важчих за повітря. Основною метою безпосередньо причетних до становлення та розвитку авіації було здійснення польоту на апаратах, важчих за повітря (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- авіація — авіа́ція (франц. aviation, від лат. avis – птах) 1. Теорія і практика літання на апаратах, важчих за повітря (на відміну від аеронавтики), – літаках, вертольотах тощо. 2. Повітряний флот. Словник іншомовних слів Мельничука
- авіація — АВІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Теорія і практика пересування в повітрі на літальних апаратах, важчих від повітря. Настала ера реактивної авіації, і літаки типу ТУ-104 перетинатимуть океан ще в два рази швидше (Дмит., Там, де сяє.. Словник української мови в 11 томах