ай-к'ю

АЙ-К'Ю́, невідм., ч.

Коефіцієнт інтелекту людини, отриманий на основі тестування.

Прихильники ай-к'ю вважають, що інтелект конкретної людини є визначеним, фіксованим і статичним, тобто інтелект – це те, з чим людина народжується і що не змінюється протягом усього її життя (з наук.-попул. літ.);

Середнє значення ай-к'ю – сто одиниць, максимальне – 200, нижня межа норми – 80 (із журн.);

Ай-к'ю вважається показником розумового розвитку, рівня наявних знань та поінформованості, який одержується на основі різних тестів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me