аналітичний

АНАЛІТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який базується на застосуванні аналізу (у 1 знач.).

Хотячи чи не хотячи, вона [критика] мусить бути не догматичною, а аналітичною, не дедуктивною, а індуктивною (І. Франко);

У цьому віці (від 4 до 6 років включно) у дітей значно ускладнюється як аналітична, так і синтетична діяльність кори великих півкуль (з навч. літ.);

Нормування праці в основному здійснюється аналітичним методом, який передбачає розчленування технологічного і трудового процесів на складові частини, їхній аналіз, проектування найвигідніших умов виконання роботи (з мови документів).

2. Стос. до аналізу (у 2 знач.).

Важливо окремо зупинитися на працях українських авторів, у яких міститься широкий фактологічний і аналітичний матеріал з проблем близькосхідної кризи, міжарабських відносин, політики США та Ізраїлю на Близькому Сході та ін. (із журн.);

Аналітичний огляд преси;

Інформаційно-аналітичне видання.

3. Здатний до аналізу (у 1 знач.).

Аналітичний розум астрофізика вражав тонкою логікою мислення (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аналітичний — аналіти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. аналітичний — [анал'ітичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. аналітичний — Аналитический — analytical — analytisch — одержаний в результаті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин; А — н а г е о м е т р і я — розділ геометрії, який вивчає властивості геометричних об'єктів виключно обчислюванням. Гірничий енциклопедичний словник
  4. аналітичний — -а, -е. 1》 Що містить аналіз, детальний розбір чого-небудь. 2》 Який володіє здатністю аналізувати. 3》 Який служить для аналізу (у 2 знач.). Аналітичні ваги. 4》 Стос. до аналітичної геометрії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аналітичний — аналіти́чний (грец. αναλυτικός) одержаний в результаті розчленування об’єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин; ¤ а-на геометрія – розділ геометрії, який вивчає властивості геометричних об’єктів виключно обчислюванням; ¤ а-на функція – функція, яку можна розвинути в степеневий ряд. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. аналітичний — Аналіти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. аналітичний — АНАЛІТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який базується на застосуванні аналізу (в 1 знач.). Хотячи чи не хотячи, вона [критика] мусить бути не догматичною, а аналітичною, не дедуктивною, а індуктивною (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. аналітичний — рос. аналитический (грец. analitykos — відповідний) — отриманий в результаті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин. Eкономічна енциклопедія