аналітичний
АНАЛІТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який базується на застосуванні аналізу (в 1 знач.).
Хотячи чи не хотячи, вона [критика] мусить бути не догматичною, а аналітичною, не дедуктивною, а індуктивною (Фр., XVI, 1955, 246);
У цьому віці [від 4 до 6 років включно] у дітей значно ускладнюється як аналітична, так і синтетична діяльність кори великих півкуль (Шк. гігієна, 1954, 52).
2. Здатний до аналізу (в 1 знач.).
[Ватутін:] Аналітичний розум, Олександре Володимировичу, — велика сила! (Дмит., Драм. тв., 1958, 114).
3. Який служить для аналізу (в 2 знач.).
Аналітичні ваги.
4. Стос. до аналітичної геометрії.
Найважливішим способом задання функцій двох змінних, як і функцій однієї змінної, є аналітичне задання (Курс мат. анал., II, 1956, 8).
∆ Аналіти́чна геоме́трія — розділ математики, що вивчає властивості геометричних ліній, поверхонь і тіл методами алгебри й математичного аналізу;
Аналіти́чні мо́ви — мови, в яких відношення між словами в реченні виражені не формами слів, а за допомогою службових частин мови, інтонації та порядку слів тощо;
Аналіти́чна хі́мія — розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовин.
Основні завдання сучасної неорганічної та аналітичної хімії зв’язані з питаннями розробки технології нових матеріалів (Наука.., 12, 1957, 14).
Значення в інших словниках
- аналітичний — аналіти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- аналітичний — [анал'ітичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- аналітичний — Аналитический — analytical — analytisch — одержаний в результаті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин; А — н а г е о м е т р і я — розділ геометрії, який вивчає властивості геометричних об'єктів виключно обчислюванням. Гірничий енциклопедичний словник
- аналітичний — -а, -е. 1》 Що містить аналіз, детальний розбір чого-небудь. 2》 Який володіє здатністю аналізувати. 3》 Який служить для аналізу (у 2 знач.). Аналітичні ваги. 4》 Стос. до аналітичної геометрії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аналітичний — АНАЛІТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який базується на застосуванні аналізу (у 1 знач.). Хотячи чи не хотячи, вона [критика] мусить бути не догматичною, а аналітичною, не дедуктивною, а індуктивною (І. Словник української мови у 20 томах
- аналітичний — аналіти́чний (грец. αναλυτικός) одержаний в результаті розчленування об’єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин; ¤ а-на геометрія – розділ геометрії, який вивчає властивості геометричних об’єктів виключно обчислюванням; ¤ а-на функція – функція, яку можна розвинути в степеневий ряд. Словник іншомовних слів Мельничука
- аналітичний — Аналіти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аналітичний — рос. аналитический (грец. analitykos — відповідний) — отриманий в результаті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин. Eкономічна енциклопедія