аналітичний

аналіти́чний

-а, -е.

1》 Що містить аналіз, детальний розбір чого-небудь.

2》 Який володіє здатністю аналізувати.

3》 Який служить для аналізу (у 2 знач.). Аналітичні ваги.

4》 Стос. до аналітичної геометрії.

Аналітична геометрія — розділ математики, що вивчає властивості геометричних ліній, поверхонь і тіл методами алгебри й математичного аналізу.

Аналітична функція — функція, яку можна зобразити рядом Тейлора.

Аналітична хімія — розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовин.

Аналітичні мови — мови, в яких відношення між словами в реченні виражені не формами слів, а за допомогою службових частин мови, інтонації та порядку слів тощо.

Аналітична хімія — розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аналітичний — аналіти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. аналітичний — [анал'ітичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. аналітичний — Аналитический — analytical — analytisch — одержаний в результаті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин; А — н а г е о м е т р і я — розділ геометрії, який вивчає властивості геометричних об'єктів виключно обчислюванням. Гірничий енциклопедичний словник
  4. аналітичний — АНАЛІТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який базується на застосуванні аналізу (у 1 знач.). Хотячи чи не хотячи, вона [критика] мусить бути не догматичною, а аналітичною, не дедуктивною, а індуктивною (І. Словник української мови у 20 томах
  5. аналітичний — аналіти́чний (грец. αναλυτικός) одержаний в результаті розчленування об’єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин; ¤ а-на геометрія – розділ геометрії, який вивчає властивості геометричних об’єктів виключно обчислюванням; ¤ а-на функція – функція, яку можна розвинути в степеневий ряд. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. аналітичний — Аналіти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. аналітичний — АНАЛІТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який базується на застосуванні аналізу (в 1 знач.). Хотячи чи не хотячи, вона [критика] мусить бути не догматичною, а аналітичною, не дедуктивною, а індуктивною (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. аналітичний — рос. аналитический (грец. analitykos — відповідний) — отриманий в результаті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин. Eкономічна енциклопедія