аристократичний
АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до аристокра́тія 2.
Після якоїсь родинної катастрофи стала [Герміна] сестрою милосердя і доглядала хворих в аристократичних родинах (Б. Лепкий);
Влада скіфських вождів поступово втрачає свій демократичний характер і набуває рис деспотичного правління в інтересах родової аристократичної верхівки (з наук. літ.).
2. Власт. аристократові, аристократам.
Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея (І. Франко);
Його рухи, манери одразу набрали якоїсь аристократичної вишуканості (Яків Баш);
Аристократичні манери.
3. іст. Який характеризується панівною роллю аристократії.
Аристократичне правління.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аристократичний — аристократи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- аристократичний — (- предків) шляхетський, дворянський, родовитий; (сальон) великопанський, великосвітній, <�велико>світський; (смак) вишуканий, витончений. Словник синонімів Караванського
- аристократичний — [ариестократичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- аристократичний — -а, -е. 1》 Прикм. до аристократія 2). 2》 Власт. аристократові, аристократам. 3》 іст. Який характеризується панівною роллю аристократії (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- аристократичний — ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- аристократичний — Аристократи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аристократичний — АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до аристокра́тія 2. Народна трагедія народилася на майдані.. і потім уже була покликана в аристократичне товариство (Про мист. Словник української мови в 11 томах