аристократичний
аристократи́чний
[ариестократичнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аристократичний — аристократи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- аристократичний — (- предків) шляхетський, дворянський, родовитий; (сальон) великопанський, великосвітній, <�велико>світський; (смак) вишуканий, витончений. Словник синонімів Караванського
- аристократичний — -а, -е. 1》 Прикм. до аристократія 2). 2》 Власт. аристократові, аристократам. 3》 іст. Який характеризується панівною роллю аристократії (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- аристократичний — АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до аристокра́тія 2. Після якоїсь родинної катастрофи стала [Герміна] сестрою милосердя і доглядала хворих в аристократичних родинах (Б. Словник української мови у 20 томах
- аристократичний — ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- аристократичний — Аристократи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аристократичний — АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до аристокра́тія 2. Народна трагедія народилася на майдані.. і потім уже була покликана в аристократичне товариство (Про мист. Словник української мови в 11 томах