1. Словник синонімів української мови

аристократичний

ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст. (знатний, багатий, який має значну владу); ДВОРЯ́НСЬКИЙ, ШЛЯХЕ́ТНИЙ, ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ (який належить до дворянства, до шляхти); СПИНКОВИ́Й із сл. панство, дворянство, заст. (спадковий). Вихованки стояли в їдальні, .. благоговійно і боязко чекаючи знатну гостю (О. Донченко); Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея (І. Франко); (Хуса:) Сьогодні в мене будуть гості з Риму, високі родом гості! (Леся Українка); — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім'ї (Леся Українка); А панночка й голову задерла, виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Марко Вовчок); На балконах під балдахінами сиділо вельможне панство (О. Довженко); — Та от бач, полюбив молодець дівчину, ну і дівчина не від того. Молодець не нашого міщанського роду — син нашого війта, а дівчина, бач, роду шляхетського (П. Куліш); Спинкове панство.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аристократичний — аристократи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. аристократичний — (- предків) шляхетський, дворянський, родовитий; (сальон) великопанський, великосвітній, <�велико>світський; (смак) вишуканий, витончений. Словник синонімів Караванського
  3. аристократичний — [ариестократичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. аристократичний — -а, -е. 1》 Прикм. до аристократія 2). 2》 Власт. аристократові, аристократам. 3》 іст. Який характеризується панівною роллю аристократії (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аристократичний — АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до аристокра́тія 2. Після якоїсь родинної катастрофи стала [Герміна] сестрою милосердя і доглядала хворих в аристократичних родинах (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. аристократичний — Аристократи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. аристократичний — АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до аристокра́тія 2. Народна трагедія народилася на майдані.. і потім уже була покликана в аристократичне товариство (Про мист. Словник української мови в 11 томах