1. Словник синонімів української мови

аристократизм

БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО (РИ́ЦАРСТВО), ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМ підсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь). В праці, як і в пісні, найширше, найвиразніше розкривається душа людини, її благородство (П. Інгульський); — Хай панна Катруся держить свої сентименти для свого нареченого... для мене це уцінений товар. Суліман не дурень бавитись у благородність (Ірина Вільде); — Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О. Гончар); Маючи вроджене почуття шляхетності й, сказати б, чоловічої делікатності, він розумів, що негоже отак навпрямець посилати цього маленького королика під три чорти (П. Загребельний). — Пор. 1. благоро́дний, 2. благоро́дний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аристократизм — аристократи́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аристократизм — -у, ч. Характерна для аристократів манера поведінки, що виявляється в зовнішній вишуканості, витонченості, гордовитості. || Благородство, шляхетність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аристократизм — АРИСТОКРАТИ́ЗМ, у, ч. Характерна для аристократів манера поведінки, що виявляється у зовнішній вишуканості, витонченості, гордовитості. Лейзор Рабиненко, не більше як начальник повіту, ще не мав гонору й аристократизму одеських міністрів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. аристократизм — Аристократи́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. аристократизм — АРИСТОКРАТИ́ЗМ, у, ч. Характерна для аристократів манера поведінки, що виявляється в зовнішній вишуканості, витонченості, гордовитості. Лейзор Рабиненко, не більше як начальник повіту, ще не мав гонору й аристократизму одеських міністрів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах