1. Великий тлумачний словник сучасної мови

аристократизм

аристократи́зм

-у, ч.

Характерна для аристократів манера поведінки, що виявляється в зовнішній вишуканості, витонченості, гордовитості.

|| Благородство, шляхетність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аристократизм — аристократи́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аристократизм — АРИСТОКРАТИ́ЗМ, у, ч. Характерна для аристократів манера поведінки, що виявляється у зовнішній вишуканості, витонченості, гордовитості. Лейзор Рабиненко, не більше як начальник повіту, ще не мав гонору й аристократизму одеських міністрів (І. Словник української мови у 20 томах
  3. аристократизм — БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО (РИ́ЦАРСТВО), ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМ підсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь). Словник синонімів української мови
  4. аристократизм — Аристократи́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. аристократизм — АРИСТОКРАТИ́ЗМ, у, ч. Характерна для аристократів манера поведінки, що виявляється в зовнішній вишуканості, витонченості, гордовитості. Лейзор Рабиненко, не більше як начальник повіту, ще не мав гонору й аристократизму одеських міністрів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах