арка
А́РКА, и, ж., архт.
1. Склепіння, що має форму дуги, яким перекривають проріз у стіні або сполучають стояки моста, два суміжні будинки і т. ін.
Дві невеликих хати, з високими стелями в формі склепінь (арок), прибрані .. зеленню (М. Коцюбинський);
Піднеслись над річкою крани, і мостова арка звисла на них понад бистриною (Ю. Яновський);
* У порівн. Над заставою випиналось велетенською блакитно-золотистою аркою бездонне літнє небо (Ю. Збанацький).
2. Декоративна споруда у вигляді брами, що завершується склепінням.
Перед ними була арка із тонких жердин (П. Панч).
(1) Тріумфа́льна а́рка <�Тріумфа́льні воро́та> – архітектурна арочна споруда, збудована на честь якої-небудь важливої події.
Тріумфальні арки виростали назустріч полкам (О. Гончар);
22 січня 1919 р. кінець Володимирської вулиці перед Софійською площею увінчували тріумфальні ворота, прикрашені блакитними і жовтими стрічками, гербами усіх українських земель (з мемуарної літ.).
Значення в інших словниках
- арка — а́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- арка — бук. дуга; буд. вікно <�двері> у формі дуги; (тріюмфальна) брама. Словник синонімів Караванського
- арка — Лук Словник чужослів Павло Штепа
- арка — [арка] аркие, д. і м. арц'і, р. мн. арок Орфоепічний словник української мови
- арка — -и, ж. 1》 Склепіння у формі дуги, яким перекривають проріз у стіні або сполучають стояки моста, два суміжні будинки і т. ін. 2》 Декоративна споруда у вигляді брами, що завершується склепінням. Тріумфальна арка — декоративна арка на відзначення якої-небудь важливої події (перемоги і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- арка — див. ворота Словник синонімів Вусика
- арка — а́рка (італ. arco, від лат. arcus – дуга) 1. архіт. Елемент будинків, інженерних споруд для криволінійного перекриття прорізів у стіні або прольотів між опорами. 2. Тріумфальна А. – монумент на честь знаменної події. Словник іншомовних слів Мельничука
- арка — Технічний конструктивний елемент (з кам'яних або цегляних клинів), криволінійний, опертий на два кінці; використовується у склепіннях, для перекриття прорізів у стіні. Універсальний словник-енциклопедія
- арка — СКЛЕПІ́ННЯ (опукле перекриття, що з'єднує стіни або опори якої-небудь споруди), ЗВІД, А́РКА (брами). Учта тим часом розкішна готується в царських покоях; Попід склепінням високим оздоба нечувана сяє (М. Словник синонімів української мови
- арка — А́РКА, и, ж. 1. Склепіння, що має форму дуги, яким перекривають проріз у стіні або сполучають стояни моста, два суміжні будинки і т. ін. Дві невеликих хати, з високими стелями в формі склепінь (арок), прибрані.. зеленню (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- арка — (італ. < лат. — дуга, вигин) Криволінійне перекриття прорізу в стіні або прогону між двома підпорами (колонами, пілонами тощо). Передає на основу не тільки навантаження, а й розпір. Архітектура і монументальне мистецтво