арка

а́рка

-и, ж.

1》 Склепіння у формі дуги, яким перекривають проріз у стіні або сполучають стояки моста, два суміжні будинки і т. ін.

2》 Декоративна споруда у вигляді брами, що завершується склепінням.

Тріумфальна арка — декоративна арка на відзначення якої-небудь важливої події (перемоги і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арка — а́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. арка — бук. дуга; буд. вікно <�двері> у формі дуги; (тріюмфальна) брама. Словник синонімів Караванського
  3. арка — Лук Словник чужослів Павло Штепа
  4. арка — [арка] аркие, д. і м. арц'і, р. мн. арок Орфоепічний словник української мови
  5. арка — А́РКА, и, ж., архт. 1. Склепіння, що має форму дуги, яким перекривають проріз у стіні або сполучають стояки моста, два суміжні будинки і т. ін. Дві невеликих хати, з високими стелями в формі склепінь (арок), прибрані .. зеленню (М. Словник української мови у 20 томах
  6. арка — див. ворота Словник синонімів Вусика
  7. арка — а́рка (італ. arco, від лат. arcus – дуга) 1. архіт. Елемент будинків, інженерних споруд для криволінійного перекриття прорізів у стіні або прольотів між опорами. 2. Тріумфальна А. – монумент на честь знаменної події. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. арка — Технічний конструктивний елемент (з кам'яних або цегляних клинів), криволінійний, опертий на два кінці; використовується у склепіннях, для перекриття прорізів у стіні. Універсальний словник-енциклопедія
  9. арка — СКЛЕПІ́ННЯ (опукле перекриття, що з'єднує стіни або опори якої-небудь споруди), ЗВІД, А́РКА (брами). Учта тим часом розкішна готується в царських покоях; Попід склепінням високим оздоба нечувана сяє (М. Словник синонімів української мови
  10. арка — А́РКА, и, ж. 1. Склепіння, що має форму дуги, яким перекривають проріз у стіні або сполучають стояни моста, два суміжні будинки і т. ін. Дві невеликих хати, з високими стелями в формі склепінь (арок), прибрані.. зеленню (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. арка — (італ. < лат. — дуга, вигин) Криволінійне перекриття прорізу в стіні або прогону між двома підпорами (колонами, пілонами тощо). Передає на основу не тільки навантаження, а й розпір. Архітектура і монументальне мистецтво