1. Словник української мови у 20 томах

архівний

АРХІ́ВНИЙ, а, е.

1. Стос. до архіву (у 1, 2 знач.).

У кімнаті смердить архівним папером, а писарчуки перами риплять (М. Хвильовий);

Вітер з Неви вривається в тишу архівної зали (із журн.);

Коли читаєш твір, то відчуваєш, що письменник багато й сумлінно працював над архівними матеріалами (з газ.);

// Який вивчає, досліджує архіви (у 2 знач.).

Посилаю Вам [І. Франкові] етнографічну програму нашої Архівної комісії (М. Коцюбинський).

2. інформ. Який містить архів (у 3 знач.).

Архівна дискета;

Архівний файл.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архівний — архі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. архівний — -а, -е. Прикм. до архів. || Власт. архіву (у 1 знач.). Архівний пил. || Який вивчає, досліджує архіви (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. архівний — Архі́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. архівний — АРХІ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до архі́в. Коли читаєш твір ["Мир хатам, війна палацам"], то відчуваєш, що письменник [Ю. Смолич] багато й сумлінно працював над архівними матеріалами (Літ. газ., 28.1 1958, 2); // Власт. архіву (в 1 знач.). Словник української мови в 11 томах