1. Словник української мови в 11 томах

архівний

АРХІ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до архі́в.

Коли читаєш твір ["Мир хатам, війна палацам"], то відчуваєш, що письменник [Ю. Смолич] багато й сумлінно працював над архівними матеріалами (Літ. газ., 28.1 1958, 2);

// Власт. архіву (в 1 знач.).

Архівний пил;

// Який вивчає, досліджує архіви (в 2 знач.).

Посилаю Вам [І. Франкові] етнографічну програму нашої Архівної комісії (Коцюб., III, 1956, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архівний — архі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. архівний — -а, -е. Прикм. до архів. || Власт. архіву (у 1 знач.). Архівний пил. || Який вивчає, досліджує архіви (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. архівний — АРХІ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до архіву (у 1, 2 знач.). У кімнаті смердить архівним папером, а писарчуки перами риплять (М. Хвильовий); Вітер з Неви вривається в тишу архівної зали (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. архівний — Архі́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)