1. Великий тлумачний словник сучасної мови

архівний

архі́вний

-а, -е.

Прикм. до архів.

|| Власт. архіву (у 1 знач.). Архівний пил.

|| Який вивчає, досліджує архіви (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архівний — архі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. архівний — АРХІ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до архіву (у 1, 2 знач.). У кімнаті смердить архівним папером, а писарчуки перами риплять (М. Хвильовий); Вітер з Неви вривається в тишу архівної зали (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. архівний — Архі́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. архівний — АРХІ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до архі́в. Коли читаєш твір ["Мир хатам, війна палацам"], то відчуваєш, що письменник [Ю. Смолич] багато й сумлінно працював над архівними матеріалами (Літ. газ., 28.1 1958, 2); // Власт. архіву (в 1 знач.). Словник української мови в 11 томах