1. Словник української мови у 20 томах

ач

АЧ, розм.

1. виг. Уживається для вираження здивування, докору, незадоволення, захоплення і т. ін.

– Ач, утекла! .. – мовить він голосно. – Ген-ген уже... за горою... Ну, та й дівчина ж! (Панас Мирний);

– Ач, привітався, ледве підняв бриля, – скипів Аркадій Петрович (М. Коцюбинський).

2. част. Уживається (часто в сполученні з який, як), щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь.

Дивилися та дивувались На новобранця чабани, Та промовляли, що й вони Таки не дурні: – Ач якого Собі ми виблагали в Бога Самодержавця (Т. Шевченко);

– Ач яку новину сказав! (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ач — ач вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. ач — Бач! бачте! дивись! дивіться! Словник синонімів Караванського
  3. ач — розм. 1》 виг. Уживається для вираження здивування, докору, невдоволення, захоплення і т. ін. 2》 част. Уживається (часто в сполуч. з який, як), щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ач — Якщо, коли, отож, отже, заради цього, чи, хоча, хоч, незважаючи на Словник застарілих та маловживаних слів
  5. ач — див. бач Словник синонімів Вусика
  6. ач — БАЧ у знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БА розм., АЧ розм., ДИВИ́СЬ ТИ (ДИВИ́ ТИ) розм., ТИ БА́ розм., ЧИ БА́ (ТИ БА́) розм., ЧИ БА́Ч (ТИ БА́Ч) розм., ЕЧ розм. рідше. Словник синонімів української мови
  7. ач — Ач, виг. = бач Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ач — АЧ, розм. 1. виг. Уживається для вираження здивування, докору, незадоволення, захоплення і т. ін. — Ач, утекла!.. — мовить він голосно. — Ген-ген уже… за горою… Ну, та й дівчина ж!... Словник української мови в 11 томах
  9. ач — Ач! меж., сокращенное изъ бач! Ишь, вишь. Ач який гарний! Словник української мови Грінченка