ач
АЧ, розм.
1. виг. Уживається для вираження здивування, докору, незадоволення, захоплення і т. ін.
— Ач, утекла!.. — мовить він голосно. — Ген-ген уже… за горою… Ну, та й дівчина ж! (Мирний, II, 1954, 72);
— Ач, привітався, ледве підняв бриля, — скипів Аркадій Петрович (Коцюб., II, 1955, 396).
2. част. Уживається (часто в сполученні з який, як), щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь.
Дивилися та дивувались На новобранця чабани, Та промовляли, що й вони Таки не дурні: — Ач якого Собі ми виблагали в бога Самодержавця (Шевч., II, 1953, 352);
— Та який вінок сплела. Ач як гарно їй у віночку! — додала Христя, зиркнувши на Одарочку (Мирний, І, 1954, 253);
— Ач яку новину сказав! (Ю. Янов., І, 1958, 520).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ач — ач вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- ач — Бач! бачте! дивись! дивіться! Словник синонімів Караванського
- ач — розм. 1》 виг. Уживається для вираження здивування, докору, невдоволення, захоплення і т. ін. 2》 част. Уживається (часто в сполуч. з який, як), щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ач — АЧ, розм. 1. виг. Уживається для вираження здивування, докору, незадоволення, захоплення і т. ін. – Ач, утекла! .. – мовить він голосно. – Ген-ген уже... за горою... Ну, та й дівчина ж!... Словник української мови у 20 томах
- ач — Якщо, коли, отож, отже, заради цього, чи, хоча, хоч, незважаючи на Словник застарілих та маловживаних слів
- ач — див. бач Словник синонімів Вусика
- ач — БАЧ у знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БА розм., АЧ розм., ДИВИ́СЬ ТИ (ДИВИ́ ТИ) розм., ТИ БА́ розм., ЧИ БА́ (ТИ БА́) розм., ЧИ БА́Ч (ТИ БА́Ч) розм., ЕЧ розм. рідше. Словник синонімів української мови
- ач — Ач, виг. = бач Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ач — Ач! меж., сокращенное изъ бач! Ишь, вишь. Ач який гарний! Словник української мови Грінченка