баламутитися
БАЛАМУ́ТИТИСЯ, у́чуся, у́тишся, недок., розм.
1. Перебувати в стані неспокою, бути неспокійним.
Повільніше билося серце, вже не так гарячково баламутилась кров у розслаблених жилах (І. Цюпа);
// перев. безос. Втрачати ясність, чіткість; паморочитися.
Бачила виразно, що Яцеві почало баламутитися в голові (І. Франко).
2. Поводитися неспокійно, хвилюватися; виявляти непокору.
Було із-за чого баламутитися людям: зовсім нікчемні ціни виставили наймачі в цей перший день ярмарку (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баламутитися — баламу́титися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- баламутитися — -учуся, -утишся, недок. 1》 Перебувати в стані неспокою, бути неспокійним. || перев. безос. Втрачати ясність, чіткість; наморочитися. 2》 Поводитися неспокійно, хвилюватися; виявляти непокору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баламутитися — див. перечити; хвилюватися Словник синонімів Вусика
- баламутитися — ПА́МОРОЧИТИСЯ (про мозок, розум тощо — втрачати здатність ясно мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, ДУРІ́ТИ, ЧМАНІ́ТИ розм.; ПЛУ́ТАТИСЯ, МІША́ТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ розм. (перев. із сл. в голові). — Док.: запа́морочитися, одурі́ти, очмані́ти. Словник синонімів української мови
- баламутитися — БАЛАМУ́ТИТИСЯ, у́чуся, у́тишся, недок. 1. Перебувати в стані неспокою, бути неспокійним. Повільніше билося серце, вже не так гарячкове баламутилась кров у розслаблених жилах (Цюпа, Назустріч.., 1958, 346); // перев. безос. Словник української мови в 11 томах