балувати
БА́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., кого.
1. Надмірно пестити когось, потурати кому-небудь у його бажаннях і примхах.
– Балує тебе мати, балує! – гладячи рукою по голові, казав батько (Панас Мирний);
[Любов:] Мене ж балували, а не виховували (Леся Українка);
Є батьки, які надмірно балують молодь, роблячи погану послугу і дітям, і суспільству (з газ.);
* Образно. Життя ніколи не балувало Лешнера (В. Собко).
2. перев. чим. Виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне.
Мені так приємно, коли дістаю од тебе більшого листа. А ти мене не балуєш (М. Коцюбинський);
Ніколаєв .. поглядав із заздрістю на ставлення товаришів до Келембета: його цим ще ніхто не балував... (Ю. Яновський).
БАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Гуляти на балах; бенкетувати.
Хто змолоду балує, той під старість старцює (прислів'я).
Значення в інших словниках
- балувати — Займатися чимось [I] Словник з творів Івана Франка
- балувати — ба́лувати дієслово недоконаного виду балува́ти дієслово недоконаного виду гуляти на балах розм. Орфографічний словник української мови
- балувати — Панькати, випанькати, спанькати, розпанькати, панькатися, попанькатися, напанькатися, пестувати, пестити, розпещувати, розпестити, порозпещувати Словник чужослів Павло Штепа
- балувати — I б`алувати-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Надмірно пестити когось, потурати кому-небудь у його бажаннях і примхах. 2》 перев. чим. Виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне. II балув`ати-ую, -уєш, недок., розм. Гуляти на балах; бенкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балувати — I (дитину) викохувати, возюкатися, возькатися, годити, голубити, догоджати, загодовувати, заголублювати, задобрювати, задобряти, запанькувати, запещувати, засюсюкувати, захвалювати, заціловувати, зманіжувати, зніжувати, леліти, леліяти, мазати... Словник синонімів Вусика
- балувати — РОЗПЕ́ЩУВАТИ (псувати когось надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами), РОЗБЕ́ЩУВАТИ підсил., РОЗНІ́ЖУВАТИ, ЗНІ́ЖУВАТИ, БА́ЛУВАТИ, ПА́НЬКАТИ розм., МА́ЗАТИ (МА́ЗЬКАТИ) розм. — Док.: розпе́стити, розбе́стити, розні́жити, зні́жити, розба́лувати. Словник синонімів української мови
- балувати — БА́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Надмірно пестити когось, потурати кому-небудь в його бажаннях і примхах. — Балує тебе мати, балує! — гладячи рукою по голові, казав батько (Мирний, І, 1954, 323); [Любов:] Мене ж балували, а не виховували (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- балувати — Балувати, -лую, -єш гл. 1) Проводить время въ балахъ, пировать. Мил. Св. 61. О. 1861. X. 38. МУЕ. ІІІ. 161. 2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Вх. Уг. 226. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине. Фр. Пр. 21. Словник української мови Грінченка