балувати

I

(дитину) викохувати, возюкатися, возькатися, годити, голубити, догоджати, загодовувати, заголублювати, задобрювати, задобряти, запанькувати, запещувати, засюсюкувати, захвалювати, заціловувати, зманіжувати, зніжувати, леліти, леліяти, мазати, мазькати, маніжити (кого), маніжитися (з ким), нюнькати, нюнькатися, нянькатися, няньчитися, панькати, панькатися, пестити і пестити, пестувати, перехвалювати, підтакувати, попускати (кому), потакати, потакувати, потоляти, потурати, розбещувати, розкохувати, розніжувати, розпещувати, розпонаджувати, розпотворювати, розпускати, спонаджувати, спотворювати, сюсюкати (до кого), церемонитися, цяцятися, цяцькатися

Фразеологічні синоніми: балувати подарунками; виконувати всі забаганки; викохувати мазунчиком; викохувати маминим мазунцем; викохувати маминою доцею; викохувати мамієм; відгукуватись на всі "хочу"; відпускати гальма (кому); гладити по голівці; годити, як болячці; годити, як хирі; давати поблажку; давати попуск; давати попуст; давати потачку; давати потолю; давати потур; давати розпусту; заглядати в зуби; іти на поблажку; мазати зверху пирогом; мазати пирогами; на пташиному молоці викохувати; не давати пилині впасти; не давати порошині впасти; панькатися, як кіт з оселедцем; перехвалювати на один бік; підносити на блюдечку; підносити на тарілочці; попускати віжки; потурати всім забаганкам; потурати примхам; робити сю-сю; розпускати віжки; ставитися поблажливо; тримати біля маминої спідниці

II

див. їсти

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балувати — Займатися чимось [I] Словник з творів Івана Франка
  2. балувати — ба́лувати дієслово недоконаного виду балува́ти дієслово недоконаного виду гуляти на балах розм. Орфографічний словник української мови
  3. балувати — Панькати, випанькати, спанькати, розпанькати, панькатися, попанькатися, напанькатися, пестувати, пестити, розпещувати, розпестити, порозпещувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. балувати — I б`алувати-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Надмірно пестити когось, потурати кому-небудь у його бажаннях і примхах. 2》 перев. чим. Виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне. II балув`ати-ую, -уєш, недок., розм. Гуляти на балах; бенкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. балувати — БА́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., кого. 1. Надмірно пестити когось, потурати кому-небудь у його бажаннях і примхах. – Балує тебе мати, балує!... Словник української мови у 20 томах
  6. балувати — РОЗПЕ́ЩУВАТИ (псувати когось надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами), РОЗБЕ́ЩУВАТИ підсил., РОЗНІ́ЖУВАТИ, ЗНІ́ЖУВАТИ, БА́ЛУВАТИ, ПА́НЬКАТИ розм., МА́ЗАТИ (МА́ЗЬКАТИ) розм. — Док.: розпе́стити, розбе́стити, розні́жити, зні́жити, розба́лувати. Словник синонімів української мови
  7. балувати — БА́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Надмірно пестити когось, потурати кому-небудь в його бажаннях і примхах. — Балує тебе мати, балує! — гладячи рукою по голові, казав батько (Мирний, І, 1954, 323); [Любов:] Мене ж балували, а не виховували (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. балувати — Балувати, -лую, -єш гл. 1) Проводить время въ балахъ, пировать. Мил. Св. 61. О. 1861. X. 38. МУЕ. ІІІ. 161. 2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Вх. Уг. 226. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине. Фр. Пр. 21. Словник української мови Грінченка