батіг

БАТІ́Г, тога́, ч.

1. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга.

Батога з піску не сплетеш (прислів'я);

Кілька разів Кармалюка арештовували, били батогами і засилали в Сибір (В. Кучер);

* Образно. Вже швидко весна, і під золотими сонячними батогами доведеться морозам знітитись, збавити пихи і, врешті, ганебно втекти на далеку північ (І. Кириленко);

* У порівн. Ці слова, мов батоги, періщать парубка, він ледве стримує гнів (М. Стельмах).

2. перен. Стебло виткої або сланкої рослини; огудина.

Кущі калини та орішника [горішника] порозпускали тонкі гілки аж додолу. Березка, хміль укривали їх своїми довгими батогами (Панас Мирний);

Численні сорти огірків відрізняють за скоростиглістю і довжиною батогів (з наук. літ.).

Да́ти батога́ див. дава́ти.

△ (1) Петрі́в баті́г <�Петро́ві батоги́> – багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових із синіми квітками і довгим стеблом, з коріння якої виготовляють сурогат кави; цикорій.

Підбирала [дівчина] один колір до другого, сплітала докупи [квіти], перев'язуючи гнучкими петровими батогами (Панас Мирний);

Цвіли над шляхом петрові батоги, зоріли ромашки, а з гущавини придорожнього жита виглядали соромливі волошки (І. Цюпа);

На тихій галявині навзаводи пнулися рослини до сонця. І всіх перемагав петрів батіг, він з високої гнучкої стеблини озирав галявину блакитними жаринами своїх квітів (Є. Гуцало).

◇ З-під па́лиці (з-під па́лки, з-під батога́) див. па́лиця;

Полі́тика батога́ і пря́ника див. полі́тика;

(2) Як баті́г на мотови́ло, зі сл. схожий, ірон. – уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не схожий.

Тепер уже всі [хлопці] глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються. Справді ж бо – схожий Микола на вихователя, як батіг на мотовило (Ю. Збанацький);

Як (мов, ні́би і т. ін.) батого́м (батіжко́м, з батога́, з бича́) трі́снув (ля́снув, тря́снув і т. ін.) див. трі́скати;

(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) батого́м по калю́жі – все даремно, безрезультатно.

– Так і знав! Скільки говорив: не бери! Як батогом по калюжі. А тепер ось маєш (із журн.);

Як (мов, ні́би і т. ін.) батого́м сікну́ти (сікону́ти) див. сікну́ти;

(4) Як (мов, ні́би і т. ін.) з кло́ччя баті́г, ірон.:

а) поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чого-небудь; ніякий.

З тебе герой, мов з клоччя батіг (прислів'я);

– Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та... та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський);

[Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний);

б) уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не міцний.

Такий міцний, як з клоччя батіг (прислів'я);

в) який не має твердого характеру; безвольний, не здатний що-небудь вирішувати самостійно.

Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батіг — Пуга, гарапник, (плетений) канчук, малахай, нагай, БИЧ; (стебло) гудина, огудина. Словник синонімів Караванського
  2. батіг — I арапій, арапник, байбара, батіжок, батожище, батура, батюга, батожисько, батожище, батурмен, бич, ванда, висвищака (жарт.), гарапа, гарапій, гарапник, гарапничок, джигуха, дротянка (нагайка), жигуха (тонкий батіг), камча, камчук... Словник синонімів Вусика
  3. батіг — -тога, ч. 1》 Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. 2》 Пліть (у 2 знач.). 3》 Стебло виткої або сланкої рослини; огудина. Петрові батоги мн. (одн. петрів батіг) — багаторічна трав'яниста рослина, з коріння якої виготовляють сурогат кави; цикорій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. батіг — з-під па́лиці (па́лки, батога́). Проти власного бажання, з примусу. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  5. батіг — [бат’іг] -тога, м. (на) -тоуз'і, мн. -тоги, -тоуг'іў Орфоепічний словник української мови
  6. батіг — БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал. Словник синонімів української мови
  7. батіг — (пристрій з ремінців на держаку підганяти коней, волів, худобу) бич, пуга, малахай, розм. (великий) батура, (з короткою ручкою і довгими плетеними ремінцями) нагай, нагайка, гарапник, канчук фолькл. карбач. Словник синонімів Полюги
  8. батіг — Батіг, -тога м. 1) Кнутъ, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычагъ въ ступѣ для толченія пшена, на который надавливаютъ ногой. Черк. у. 3) раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) мн. батоги. Словник української мови Грінченка
  9. батіг — На батозі далеко не поїдеш. Погрозами та биттям багато не досягнеш. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. батіг — баті́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  11. батіг — Баті́г, -тога́; -тоги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. батіг — БАТІ́Г, тога́, ч. 1. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. Батога з піску не сплетеш (Укр.. присл.., 1955, 287); Погоничі кричали на коней, свистіли, ляскали батогами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах