батіг

БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал. (з довгими переплетеними ремінцями і звичайно коротким держаком); ПУ́ГА, КАРБА́Ч діал. (з довгими переплетеними ремінцями і коротким держаком — знаряддя пастухів). Плугатарі й погоничі кричали, ляскали батогами, поганяючи воли (І. Нечуй-Левицький); Прибіг Хома, в постолах, і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Григорій Тютюнник); Заляскали бичі, загарцювали пильні степові хижаки (татари), що вели свою здобич (З. Тулуб); Люто свиснув гарапник, дві вогкі смуги зашипіли піною на кінських спинах (М. Стельмах); Дід свиснув малахаєм — вівці розскочились (Панас Мирний); Коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь.., то наказує кучерові.. розганяти їх (телят, свиней, гусей і т. ін. на вигоні) байбарою, щоб не задавити котрогось (Григорій Тютюнник); Від світання до самого вечора я пас корову і після заходу сонця гнав її додому, бахкаючи довжелезною, просмоленою зміюватою пугою, виплетеною власними руками (О. Копиленко); Ніжне дівча.. брало.. гнучкий плетений з ременя карбач (І. Ле). — Пор. канчу́к.

КАНЧУ́К (батіг із сплетених ременів з коротким пужалном), НАГА́Й, НАГА́ЙКА, ТРІПА́ЧКА розм.; ТРІЙЧА́ТКА розм. (з трьома хвостами); ДРОТЯ́НКА (з дроту). Він оперезав коня канчуком, і кінь враз вихопився вчвал (Л. Смілянський); У неділю пораненьку Усі дзвони дзвонять. Осаули з нагаями На панщину гонять (пісня); Вася передав йому свою польову сумку з ротними списками, коня і товсту плетену нагайку (О. Гончар); На крик влетів до казні капрал з тріпачкою в руці (І. Франко); Ці незрозумілі слова — кажуть, піп такими в церкві службу править — підкріплювалися трійчаткою, триремінним батіжком (О. Іваненко); Над головою йому.. засвистіла дротянка... Вона оперезала все тіло болючими, нестерпними голками (Г. Косинка). — Пор. 1. баті́г.

ОГУ́ДИНА збірн. (стебла виткої або сланкої рослини — перев. про родину гарбузових), ГУ́ДИНА, ОГУ́ДИННЯ, ГУ́ДИННЯ́, БА́ТІ́Г (одне таке стебло), О́ГУД діал.; ГАРБУЗИ́ННЯ (стебла гарбузів); ОГІРЧИ́ННЯ (стебла огірків). Розгортала шорстке листя огудини, пов'ялої од спеки, й огірки в пелену кидала... (А. Головко); З городів тягнуло терпкими димами — то там, то сям палили прив'ялі бур'яни та огудиння (М. Олійник); На баштані під лісом дощ прибив гудиння, а омиті дощем кавуни виблискували, як викупані діти (В. Земляк); Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (П. Воронько); За корчмою низенький тин, зарослий гарбузинням і квасолею (С. Васильченко). — Пор. бади́лля.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батіг — Пуга, гарапник, (плетений) канчук, малахай, нагай, БИЧ; (стебло) гудина, огудина. Словник синонімів Караванського
  2. батіг — I арапій, арапник, байбара, батіжок, батожище, батура, батюга, батожисько, батожище, батурмен, бич, ванда, висвищака (жарт.), гарапа, гарапій, гарапник, гарапничок, джигуха, дротянка (нагайка), жигуха (тонкий батіг), камча, камчук... Словник синонімів Вусика
  3. батіг — -тога, ч. 1》 Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. 2》 Пліть (у 2 знач.). 3》 Стебло виткої або сланкої рослини; огудина. Петрові батоги мн. (одн. петрів батіг) — багаторічна трав'яниста рослина, з коріння якої виготовляють сурогат кави; цикорій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. батіг — з-під па́лиці (па́лки, батога́). Проти власного бажання, з примусу. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  5. батіг — [бат’іг] -тога, м. (на) -тоуз'і, мн. -тоги, -тоуг'іў Орфоепічний словник української мови
  6. батіг — (пристрій з ремінців на держаку підганяти коней, волів, худобу) бич, пуга, малахай, розм. (великий) батура, (з короткою ручкою і довгими плетеними ремінцями) нагай, нагайка, гарапник, канчук фолькл. карбач. Словник синонімів Полюги
  7. батіг — БАТІ́Г, тога́, ч. 1. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. Батога з піску не сплетеш (прислів'я); Кілька разів Кармалюка арештовували, били батогами і засилали в Сибір (В. Кучер); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  8. батіг — Батіг, -тога м. 1) Кнутъ, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычагъ въ ступѣ для толченія пшена, на который надавливаютъ ногой. Черк. у. 3) раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) мн. батоги. Словник української мови Грінченка
  9. батіг — На батозі далеко не поїдеш. Погрозами та биттям багато не досягнеш. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. батіг — баті́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  11. батіг — Баті́г, -тога́; -тоги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. батіг — БАТІ́Г, тога́, ч. 1. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. Батога з піску не сплетеш (Укр.. присл.., 1955, 287); Погоничі кричали на коней, свистіли, ляскали батогами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах