батіг

БАТІ́Г, тога́, ч.

1. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга.

Батога з піску не сплетеш (Укр.. присл.., 1955, 287);

Погоничі кричали на коней, свистіли, ляскали батогами (Н.-Лев., II, 1956, 29);

Кілька разів Кармалюка арештовували, били батогами і засилали в Сибір (Кучер, Дорога.., 1958, 204);

*Образно. Вже швидко весна, і під золотими сонячними батогами доведеться морозам знітитись, збавити пихи і, врешті, ганебно втекти на далеку північ (Кир.,Вибр., 1960, 75);

*У порівн. Ці слова, мов батоги, періщать парубка, він ледве стримує гнів (Стельмах, Хліб.., 1959, 29).

Да́ти батога́ — ударити батогом.

— А ну, Гнідко, розправляй ноги! — промовив дід до коня.. і.. дав батога гнідому (Мирний, І, 1954, 281).

[Як] з кло́ччя баті́г:

а) поганий, нікудишній.

[Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (Зар., Антеї, 1962, 21);

б) про слабовільну, слабохарактерну людину.

Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Гр., Без хліба, 1958, 64);

— Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (Н.-Лев., II, 1956, 14);

Як із батога́ тріс́нув — дуже швидко.

Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі (Мак., Вибр., 1954, 200).

2. Стебло виткої або сланкої рослини; огудина.

Кущі калини та орішника порозпускали тонкі гілки аж додолу. Березка, хміль укривали їх своїми довгими батогами (Мирний, III, 1954, 293);

Численні сорти огірків відрізняють за скоростиглістю і довжиною батогів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 186).

Петро́ві батоги́, мн. (одн. петрі́в баті́г) — багаторічна трав’яниста рослина, з коріння якої виготовляють сурогат кофе; цикорій.

Підбирала [дівчина] один колір до другого, сплітала докупи [квіти], перев’язуючи гнучкими Петровими батогами (Мирний, II, 1954, 68);

Цвіли над шляхом петрові батоги, зоріли ромашки, а з гущавини придорожнього жита виглядали соромливі волошки (Цюпа, Грози.., 1961, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батіг — Пуга, гарапник, (плетений) канчук, малахай, нагай, БИЧ; (стебло) гудина, огудина. Словник синонімів Караванського
  2. батіг — I арапій, арапник, байбара, батіжок, батожище, батура, батюга, батожисько, батожище, батурмен, бич, ванда, висвищака (жарт.), гарапа, гарапій, гарапник, гарапничок, джигуха, дротянка (нагайка), жигуха (тонкий батіг), камча, камчук... Словник синонімів Вусика
  3. батіг — -тога, ч. 1》 Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. 2》 Пліть (у 2 знач.). 3》 Стебло виткої або сланкої рослини; огудина. Петрові батоги мн. (одн. петрів батіг) — багаторічна трав'яниста рослина, з коріння якої виготовляють сурогат кави; цикорій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. батіг — з-під па́лиці (па́лки, батога́). Проти власного бажання, з примусу. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  5. батіг — [бат’іг] -тога, м. (на) -тоуз'і, мн. -тоги, -тоуг'іў Орфоепічний словник української мови
  6. батіг — БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал. Словник синонімів української мови
  7. батіг — (пристрій з ремінців на держаку підганяти коней, волів, худобу) бич, пуга, малахай, розм. (великий) батура, (з короткою ручкою і довгими плетеними ремінцями) нагай, нагайка, гарапник, канчук фолькл. карбач. Словник синонімів Полюги
  8. батіг — БАТІ́Г, тога́, ч. 1. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. Батога з піску не сплетеш (прислів'я); Кілька разів Кармалюка арештовували, били батогами і засилали в Сибір (В. Кучер); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  9. батіг — Батіг, -тога м. 1) Кнутъ, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычагъ въ ступѣ для толченія пшена, на который надавливаютъ ногой. Черк. у. 3) раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) мн. батоги. Словник української мови Грінченка
  10. батіг — На батозі далеко не поїдеш. Погрозами та биттям багато не досягнеш. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. батіг — баті́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  12. батіг — Баті́г, -тога́; -тоги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)