бедж

БЕДЖ див. бейдж.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бедж — (від англ. badge) індентифікаційна картка учасника виставки, конференції, співробітника організації тощо, яка прикріпляється до частини верхнього вбрання (коміра тощо) Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. бедж — -а, ч. 1》 Значок, емблема, кокарда. 2》 військ. Знак розрізнення. 3》 Символ. 4》 Ідентифікатор учасника виставки, ярмарку, трейдера на торгах, на якому є реєстраційний номер, фотокартка, ім'я учасника (трейдера) та назва члена секції, яку він представляє. Великий тлумачний словник сучасної мови