бедж

-а, ч.

1》 Значок, емблема, кокарда.

2》 військ. Знак розрізнення.

3》 Символ.

4》 Ідентифікатор учасника виставки, ярмарку, трейдера на торгах, на якому є реєстраційний номер, фотокартка, ім'я учасника (трейдера) та назва члена секції, яку він представляє.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бедж — (від англ. badge) індентифікаційна картка учасника виставки, конференції, співробітника організації тощо, яка прикріпляється до частини верхнього вбрання (коміра тощо) Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. бедж — БЕДЖ див. бейдж. Словник української мови у 20 томах