бедж

(від англ. badge)

індентифікаційна картка учасника виставки, конференції, співробітника організації тощо, яка прикріпляється до частини верхнього вбрання (коміра тощо)

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бедж — -а, ч. 1》 Значок, емблема, кокарда. 2》 військ. Знак розрізнення. 3》 Символ. 4》 Ідентифікатор учасника виставки, ярмарку, трейдера на торгах, на якому є реєстраційний номер, фотокартка, ім'я учасника (трейдера) та назва члена секції, яку він представляє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бедж — БЕДЖ див. бейдж. Словник української мови у 20 томах