безафіксний
БЕЗА́ФІКСНИЙ, а, е, лінгв.
Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів.
Безафіксне словотворення;
Безафіксний іменник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безафіксний — беза́фіксний прикметник Орфографічний словник української мови
- безафіксний — [беизаф'ікснией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- безафіксний — -а, -е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безафіксний — БЕЗА́ФІКСНИЙ, а, е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення. Словник української мови в 11 томах