1. Словник української мови в 11 томах

безафіксний

БЕЗА́ФІКСНИЙ, а, е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів.

Безафіксне словотворення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безафіксний — беза́фіксний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безафіксний — [беизаф'ікснией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. безафіксний — -а, -е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безафіксний — БЕЗА́ФІКСНИЙ, а, е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення; Безафіксний іменник. Словник української мови у 20 томах