1. Орфоепічний словник української мови

безафіксний

беза́фіксний

[беизаф'ікснией]

м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безафіксний — беза́фіксний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безафіксний — -а, -е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безафіксний — БЕЗА́ФІКСНИЙ, а, е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення; Безафіксний іменник. Словник української мови у 20 томах
  4. безафіксний — БЕЗА́ФІКСНИЙ, а, е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення. Словник української мови в 11 томах