1. Словник української мови у 20 томах

бездумно

БЕЗДУ́МНО.

Присл. до безду́мний.

Юзя .. одчинила вікно і сіла край нього, бездумно дивлячись у простір (Леся Українка);

Метелик ранній пролетів бездумно (М. Рильський);

Заліз [Лобода] на лежанку і бездумно слухав, як голодні миші гризуть у кутку хати дерев'яне ліжко (В. Дрозд);

Утверджуючи всіма способами своє верховенство у природі, людина бездумно винищила сотні видів рослин (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездумно — безду́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бездумно — Присл. до бездумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездумно — ЛЕГКОВА́ЖНО (не обмірковуючи), БЕЗДУ́МНО, НЕСЕРЙО́ЗНО, ЛЕГКОДУ́ХО, ЛЕГКОДУ́ШНО, ЗЛЕ́ГКА розм., ЛЕГКОМИ́СНО діал. Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови
  4. бездумно — БЕЗДУ́МНО. Присл. до безду́мний. Юзя.. одчинила вікно і сіла край нього, бездумно дивлячись у простір (Л. Укр., III, 1952, 659); Метелик ранній пролетів бездумно (Рильський, Поеми, 1957, 290). Словник української мови в 11 томах