1. Словник української мови в 11 томах

бездумно

БЕЗДУ́МНО. Присл. до безду́мний.

Юзя.. одчинила вікно і сіла край нього, бездумно дивлячись у простір (Л. Укр., III, 1952, 659);

Метелик ранній пролетів бездумно (Рильський, Поеми, 1957, 290).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездумно — безду́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бездумно — Присл. до бездумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездумно — БЕЗДУ́МНО. Присл. до безду́мний. Юзя .. одчинила вікно і сіла край нього, бездумно дивлячись у простір (Леся Українка); Метелик ранній пролетів бездумно (М. Словник української мови у 20 томах
  4. бездумно — ЛЕГКОВА́ЖНО (не обмірковуючи), БЕЗДУ́МНО, НЕСЕРЙО́ЗНО, ЛЕГКОДУ́ХО, ЛЕГКОДУ́ШНО, ЗЛЕ́ГКА розм., ЛЕГКОМИ́СНО діал. Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови