безживний
БЕЗЖИ́ВНИЙ, а, е.
Який не має ознак життя; позбавлений життя, мертвий; протилежне живий.
[Амфіон:] То [звірі] живі створіння, мають серце, коли не душу, але щоб каміння безживне, мертве... (Леся Українка);
[Ніна:] Що з цією дівчиною!.. Зомліла .. (Макс бере на руки безживну дівчину) (І. Кочерга);
// Який не має ознак життєздатності.
Рухи їх [людей] були безживні, байдужі, ліниві (В. Винниченко);
// Позбавлений жвавості.
Краса безживна (Сл. Гр.);
Характерна ознака зони полярних пустель – дуже різка межа між майже безживним суходолом і порівняно багатим морем (з навч. літ.);
За вікном видніється безживний кам'янистий ландшафт (з газ.);
// перен. Маловиразний, блідий.
Безживний образ.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безживний — безжи́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- безживний — Мертвий, неживий, мертвотний; (образ) бездушний, невиразний, блідий. Словник синонімів Караванського
- безживний — -а, -е. Позбавлений життя; мертвий; прот. живий. || Який не має ознак життєздатності. || Позбавлений жвавості. || перен. Маловиразний, блідий. Безживний образ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безживний — МЕ́РТВИЙ (про дім, вулицю і т. ін. — позбавлений ознак життя, порожній, спустілий), НЕЖИВИ́Й, БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ. Палац був порожній, мертвий (В. Винниченко); Мовчать квартали неживі, за мною тіні, тільки тіні (В. Словник синонімів української мови
- безживний — Безжи́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безживний — БЕЗЖИ́ВНИЙ, а, е. Який не має ознак життя, позбавлений життя; мертвий; протилежне живий. [Амфіон:] То [звірі] живі створіння, мають серце, коли не душу, але щоб каміння безживне, мертве… (Л. Укр., І, 1951, 448); [Ніна:] Що з цією дівчиною!.. Зомліла.. Словник української мови в 11 томах
- безживний — Безживний, -а, -е Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64. Словник української мови Грінченка