беззахисний
БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ, а, е.
1. Який не має захисту, оборони.
Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (О. Гончар);
Табір, звідусюд засипаний снігом, здавався на рівнині беззахисним (Г. Колісник);
Південний чорнозем утратив зернисту структуру, став беззахисним перед вітром і поверхневими водами (із журн.).
2. Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний.
Світ широкий, а де в нім подітися бідному, беззахисному? (І. Франко);
Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця (А. Хижняк);
Весь час куталась [мама] у чорну вовняну хустку і від того здавалася маленькою, беззахисною (А. Дімаров);
* Образно. І вранішній, прорізаний лиманами степ, і відкрите небо над ним, і по-дівочому беззахисні тополі – все, причаївшись, наче ждало якогось нещастя (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- беззахисний — (який неспроможний себе оборонити) безборонний, безпорадний, (не готовий до оборони) незахищений. Словник синонімів Полюги
- беззахисний — безза́хи́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- беззахисний — [беиз:ахиеснией і беиз:ахиснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- беззахисний — -а, -е. 1》 Який не має захисту, оборони. 2》 Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беззахисний — I безборонний, безоборонний, безпорадний, безрадний II див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- беззахисний — БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ (який не має захисту, неспроможний себе оборонити), БЕЗБОРО́ННИЙ, НЕЗАХИ́ЩЕНИЙ (не готовий до оборони, захисту). Дим і попіл, грабіжництво, садистичні знущання над беззахисним населенням, жорстокі... Словник синонімів української мови
- беззахисний — Безза́хисний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- беззахисний — БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ, а, е. 1. Який не має захисту, оборони. Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (Гончар, Таврія.., 1957, 337); А кіннота все мчала до беззахисних варшавських воріт (Ле, Наливайко, 1957, 279). Словник української мови в 11 томах