беззахисний
БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ, а, е.
1. Який не має захисту, оборони.
Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (Гончар, Таврія.., 1957, 337);
А кіннота все мчала до беззахисних варшавських воріт (Ле, Наливайко, 1957, 279).
2. Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний.
Світ широкий, а де в нім подітися бідному, беззахисному? (Фр., І, 1955, 363);
Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця (Хижняк, Д. Галицький, 1958. 204);
*Образно. І вранішній прорізаний лиманами степ, і відкрите небо над ним, і по-дівочому беззахисні тополі — все, причаївшись, наче ждало якогось нещастя (Гончар, II, 1959, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззахисний — (який неспроможний себе оборонити) безборонний, безпорадний, (не готовий до оборони) незахищений. Словник синонімів Полюги
- беззахисний — безза́хи́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- беззахисний — [беиз:ахиеснией і беиз:ахиснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- беззахисний — -а, -е. 1》 Який не має захисту, оборони. 2》 Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беззахисний — БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ, а, е. 1. Який не має захисту, оборони. Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (О. Гончар); Табір, звідусюд засипаний снігом, здавався на рівнині беззахисним (Г. Словник української мови у 20 томах
- беззахисний — I безборонний, безоборонний, безпорадний, безрадний II див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- беззахисний — БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ (який не має захисту, неспроможний себе оборонити), БЕЗБОРО́ННИЙ, НЕЗАХИ́ЩЕНИЙ (не готовий до оборони, захисту). Дим і попіл, грабіжництво, садистичні знущання над беззахисним населенням, жорстокі... Словник синонімів української мови
- беззахисний — Безза́хисний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)