беззахисний

БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ (який не має захисту, неспроможний себе оборонити), БЕЗБОРО́ННИЙ, НЕЗАХИ́ЩЕНИЙ (не готовий до оборони, захисту). Дим і попіл, грабіжництво, садистичні знущання над беззахисним населенням, жорстокі, нечувані звірства — ось що фашисти принесли на Україну (П. Тичина); Смерком ударив Олекса на безборонний двір, з легкістю його опанував, і хлопці добре обловилися: здобич була багата (Г. Хоткевич); На другий день Різдва 1940 року німці вчинили на незахищений Лондон жахливий наліт (П. Загребельний).

БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм.; БЕЗПО́МІЧНИЙ (нездатний сам собі допомогти); БЕЗЗА́ХИСНИЙ, БЕЗЗБРО́ЙНИЙ (який не може захистити себе в якій-небудь ситуації); БЕЗВЛА́ДНИЙ, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕ́МІЧНИЙ (який зовсім не знаходить у собі сил, можливостей діяти). Юнаки з очевидною ерудицією.. виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (О. Довженко); Іван Дума мав повну рацію, коли говорив про недолуге командування Галицької армії (В. Гжицький); Він (Арсен) здався їй (Ярославі) смішним і жалюгідним. Справді, якийсь недорікуватий Дон-Кіхот! (Л. Дмитерко); Я відчував, що я безпомічний, як немовля (Ю. Яновський); Як і решта людей, він навіть буває беззахисним, вразливим (О. Гончар); А вона (актриса) лежала на софі, безвладна, апатична і слухала його (поета) читання (Леся Українка); Я безсилий, щоб описати батьківські переживання й муки (Ю. Збанацький); А приходив додому (Юріштан) — і кудись дівалася вся його власть, щезала міць, чув себе безсильним перед сею блідою хоровитою женщиною (Г. Хоткевич). — Пор. 1. незда́тний.