безмовно
БЕЗМО́ВНО.
Присл. до безмо́вний.
Кожен бачив .. молодицю, що безмовно сиділа, наче стративши-таки дощенту усе дороге та любе (Марко Вовчок);
Біля призьби безмовно стояли Ярина з Марійкою (Василь Шевчук);
У полі кипіла робота. Сивіли воли на ріллі, – А ввечері тиха дрімота Безмовно плила по землі (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безмовно — безмо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безмовно — Присл. до безмовний; тихо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безмовно — див. тихо Словник синонімів Вусика
- безмовно — МО́ВЧКИ (не кажучи ні слова), БЕЗМО́ВНО, МОВЧКО́М розм. Семенюк мовчки постояв, здивовано дивлячись на двері, знизнув плечима й почав одягатись (В. Винниченко); Кожен бачив.. Словник синонімів української мови
- безмовно — БЕЗМО́ВНО. Присл. до безмо́вний. Кожен бачив.. молодицю, що безмовно сиділа, наче стративши-таки дощенту усе дороге та любе (Вовчок, І, 1955, 362); У полі кипіла робота. Сивіли воли на ріллі, — А ввечері тиха дрімота Безмовно плила по землі (Рильський, І, 1956, 30). Словник української мови в 11 томах
- безмовно — Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32. Словник української мови Грінченка