безнадія
БЕЗНАДІ́Я, ї, ж.
Відсутність надії на краще; безнадійність.
Вже годі плакати! Нехай із уст смутних Не йде в нас слово безнадії (В. Самійленко);
Відчув [Андрій], як від цієї постаті повіяло на нього безнадією (І. Багряний);
Чутки, одна страшніша від другої, інколи вселяли в душу острах і безнадію (Іван Ле);
На обличчі його лежав вираз безнадії і розпачу (В. Собко);
Безнадія – страшне й темне почуття. Воно триває одну мить, але ж для смерті більше не потрібно (Р. Іваничук);
Сама згадка про нещастя виморожує душу, кидає в провалля зневіри і безнадії (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безнадія — (втрата віри в краще майбутнє) безнадійність, безпросвітність, безпорадність, безвихідність, безперспективність, (у стані відчайдушності) відчай, розпач, розпука. Словник синонімів Полюги
- безнадія — безнаді́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безнадія — Безнадійність; (крайня) розпач, розпука, відчай; пор. БЕЗВИХІДЬ. Словник синонімів Караванського
- безнадія — -ї, ж. Відсутність надії на краще; безнадійність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безнадія — див. біда; сум Словник синонімів Вусика
- безнадія — БЕЗВИ́ХІДЬ (безвихідне становище), БЕЗВИ́ХІДДЯ, ГЛУХИ́Й КУТ. Батько не хотів залишати сина в безвиході і відчаї (С. Добровольський); З тієї панічної втечі лишилися живими тільки ті, хто вчасно зрозумів свою безпорадність, безвихіддя і здався в полон (І. Словник синонімів української мови
- безнадія — БЕЗНАДІ́Я, ї, ж. Відсутність надії на краще; безнадійність. Вже годі плакати! Нехай із уст смутних Не йде в нас слово безнадії (Сам. Словник української мови в 11 томах
- безнадія — Безнадія, -дії ж. = безнадійність. Св. Л. 128. В очах безнадія світиться. Св. Л. 215. Словник української мови Грінченка