безнадія

(втрата віри в краще майбутнє) безнадійність, безпросвітність, безпорадність, безвихідність, безперспективність, (у стані відчайдушності) відчай, розпач, розпука.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безнадія — безнаді́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безнадія — Безнадійність; (крайня) розпач, розпука, відчай; пор. БЕЗВИХІДЬ. Словник синонімів Караванського
  3. безнадія — -ї, ж. Відсутність надії на краще; безнадійність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безнадія — БЕЗНАДІ́Я, ї, ж. Відсутність надії на краще; безнадійність. Вже годі плакати! Нехай із уст смутних Не йде в нас слово безнадії (В. Самійленко); Відчув [Андрій], як від цієї постаті повіяло на нього безнадією (І. Словник української мови у 20 томах
  5. безнадія — див. біда; сум Словник синонімів Вусика
  6. безнадія — БЕЗВИ́ХІДЬ (безвихідне становище), БЕЗВИ́ХІДДЯ, ГЛУХИ́Й КУТ. Батько не хотів залишати сина в безвиході і відчаї (С. Добровольський); З тієї панічної втечі лишилися живими тільки ті, хто вчасно зрозумів свою безпорадність, безвихіддя і здався в полон (І. Словник синонімів української мови
  7. безнадія — БЕЗНАДІ́Я, ї, ж. Відсутність надії на краще; безнадійність. Вже годі плакати! Нехай із уст смутних Не йде в нас слово безнадії (Сам. Словник української мови в 11 томах
  8. безнадія — Безнадія, -дії ж. = безнадійність. Св. Л. 128. В очах безнадія світиться. Св. Л. 215. Словник української мови Грінченка