1. Словник української мови в 11 томах

безнадія

БЕЗНАДІ́Я, ї, ж. Відсутність надії на краще; безнадійність.

Вже годі плакати! Нехай із уст смутних Не йде в нас слово безнадії (Сам., І, 1958, 96);

Чутки, одна страшніша від другої, інколи вселяли в душу острах і безнадію (Ле, Міжгір’я, 1953, 454);

На обличчі його лежав вираз безнадії і розпачу (Собко, Звич. життя, 1957, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безнадія — (втрата віри в краще майбутнє) безнадійність, безпросвітність, безпорадність, безвихідність, безперспективність, (у стані відчайдушності) відчай, розпач, розпука. Словник синонімів Полюги
  2. безнадія — безнаді́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. безнадія — Безнадійність; (крайня) розпач, розпука, відчай; пор. БЕЗВИХІДЬ. Словник синонімів Караванського
  4. безнадія — -ї, ж. Відсутність надії на краще; безнадійність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безнадія — БЕЗНАДІ́Я, ї, ж. Відсутність надії на краще; безнадійність. Вже годі плакати! Нехай із уст смутних Не йде в нас слово безнадії (В. Самійленко); Відчув [Андрій], як від цієї постаті повіяло на нього безнадією (І. Словник української мови у 20 томах
  6. безнадія — див. біда; сум Словник синонімів Вусика
  7. безнадія — БЕЗВИ́ХІДЬ (безвихідне становище), БЕЗВИ́ХІДДЯ, ГЛУХИ́Й КУТ. Батько не хотів залишати сина в безвиході і відчаї (С. Добровольський); З тієї панічної втечі лишилися живими тільки ті, хто вчасно зрозумів свою безпорадність, безвихіддя і здався в полон (І. Словник синонімів української мови
  8. безнадія — Безнадія, -дії ж. = безнадійність. Св. Л. 128. В очах безнадія світиться. Св. Л. 215. Словник української мови Грінченка