безпритульно

БЕЗПРИТУ́ЛЬНО.

Присл. до безприту́льний.

Вулицями маленького повітового міста безпритульно блукав індивід у задрипаному пальті й пролетарському картузику з облупленим козирком (В. Винниченко);

І не боліло серце чиновника від того, що сироти, напівсироти жили у сяких-таких наметах, безпритульно вешталися, хворіли (з газ.).