безумствувати
БЕЗУ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, недок.
Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти.
Ти падав на землю й безумствував, бо ти згоряв у пожарі [пожежі] першого неповторного кохання (М. Хвильовий);
І от довгоочікуваний бал у повному розпалі .. Скільки манірності і пустопорожньої пишноти .. Адже ж це танці, в яких безумствує молодість! (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безумствувати — безу́мствувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- безумствувати — -ую, -уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безумствувати — Божеволіти, збожеволіти, побожеволіти, дуріти, здуріти, подуріти знавісніти, скаменіти, зіскаженіти, поскаженіти Словник чужослів Павло Штепа
- безумствувати — БЕЗУ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти. І от довгоочікуваний бал у повному розпалі.. Скільки манірності і пустопорожньої пишноти.. Адже ж це танці, в яких безумствує молодість! (Кол., Терен.., 1959, 178). Словник української мови в 11 томах