1. Словник української мови в 11 томах

безумствувати

БЕЗУ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти.

І от довгоочікуваний бал у повному розпалі.. Скільки манірності і пустопорожньої пишноти.. Адже ж це танці, в яких безумствує молодість! (Кол., Терен.., 1959, 178).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безумствувати — безу́мствувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. безумствувати — -ую, -уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безумствувати — Божеволіти, збожеволіти, побожеволіти, дуріти, здуріти, подуріти знавісніти, скаменіти, зіскаженіти, поскаженіти Словник чужослів Павло Штепа
  4. безумствувати — БЕЗУ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти. Ти падав на землю й безумствував, бо ти згоряв у пожарі [пожежі] першого неповторного кохання (М. Хвильовий); І от довгоочікуваний бал у повному розпалі .. Словник української мови у 20 томах