безумство

БЕЗУ́МСТВО, а, с.

1. Божевілля.

Застиглий погляд відбивав жах, безумство (Собко, Шлях.., 1948, 51);

Царський уряд впав у безумство. Він хоче позичити грошей на продовження війни.. (Ленін, 8, 1949, 306).

2. Нерозсудливість; нерозумні, безглузді дії, вчинки.

І через те, що мірою життя в добро, а не зло, щезнуть безумство, ненажерливість, зарозумілість, злочинність і моральне здичавіння (Довж., III, 1960, 71);

Батарея виконала своє завдання, і залишати її в тилу ворога було безумством (Кучер, Чорноморці, 1956, 270);

— Імператор Никифор.. вчинив безумство, коли розірвав мир і хоче почати війну з болгарами (Скл., Святослав, 1959, 292).

3. перен. Надзвичайна відвага, рішучість у вчинках.

Може, то відьма-гарячка спогади й мрії зібрала, з них на вогні мого палу дивний зварила напій і пройняла мені душу непереможним безумством (Л. Укр., І, 1951, 309).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безумство — (про поведінку) безум, нерозум, (у вищій мірі) дурість, глупота, безумність, шаленство, шал, навіженість. Словник синонімів Полюги
  2. безумство — безу́мство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. безумство — -а, с. 1》 Божевілля. 2》 Нерозсудливість; нерозумні, безглузді дії, вчинки. 3》 перен. Надзвичайна відвага, рішучість у вчинках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безумство — БЕЗУ́МСТВО, а, с. 1. Божевілля. Застиглий погляд відбивав жах, безумство (В. Собко). 2. Нерозсудливість; нерозумні, безглузді дії, вчинки. Я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі вечори... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. безумство — див. глупота Словник синонімів Вусика
  6. безумство — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. безумство — Безу́мство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безумство — Безумство, -ва с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95. Словник української мови Грінченка