безумство

безу́мство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безумство — (про поведінку) безум, нерозум, (у вищій мірі) дурість, глупота, безумність, шаленство, шал, навіженість. Словник синонімів Полюги
  2. безумство — -а, с. 1》 Божевілля. 2》 Нерозсудливість; нерозумні, безглузді дії, вчинки. 3》 перен. Надзвичайна відвага, рішучість у вчинках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безумство — БЕЗУ́МСТВО, а, с. 1. Божевілля. Застиглий погляд відбивав жах, безумство (В. Собко). 2. Нерозсудливість; нерозумні, безглузді дії, вчинки. Я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі вечори... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. безумство — див. глупота Словник синонімів Вусика
  5. безумство — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. безумство — Безу́мство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безумство — БЕЗУ́МСТВО, а, с. 1. Божевілля. Застиглий погляд відбивав жах, безумство (Собко, Шлях.., 1948, 51); Царський уряд впав у безумство. Він хоче позичити грошей на продовження війни.. (Ленін, 8, 1949, 306). Словник української мови в 11 томах
  8. безумство — Безумство, -ва с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95. Словник української мови Грінченка