безумство

БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЩО підсил. фам. На її думку, їхати йому додому — це дурниця, страшенна дурниця: рік тут один зостався. Безглуздя це! І говорити про це нема чого (А. Головко); Він уперто відганяв думку, що це ж нісенітниця — шукати безвісти пропалу двадцять років тому людину саме серед цієї купки людей (Л. Смілянський); — І я теж на боці Віктора. Але він наробив зайве. Дурість, власне кажучи (П. Автомонов); Гаврюша цілком погодився з Артемом. Звичайно, пропустити таку погодку було б "неприпустиме глупство" (А. Головко); — Звичайно, це ідіотизм .., — подумав (Андрій) в ту ж мить. — Показувати перед Марією свою владу...(Ю. Бедзик); — Книжка написана зовсім не для того; .. треба вчитися арихметики, а ви казна-що витіваєте (С. Васильченко); — Соломіє! Ти чортзна-що робиш: ллєш воду в криницю, неначе в криниці води мало і без того, — сказала Маруся (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. безу́мство.

БЕЗУ́МСТВО (необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДСТВО рідше, БЕ́ЗУМ поет., БОЖЕВІ́ЛЛЯ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., НАВІЖЕ́НСТВО підсил. рідше, ШАЛ підсил. рідше. Було безумство іти в такий рейд, було шаленством з такими силами вихопитись на Хорли — загоном легкої кінноти на двох кулеметних тачанках атакувати військові кораблі інтервентів (О. Гончар); Пороки.. породжуються незнанням, тому дурість і безрозсудство — найгірші з пороків (П. Загребельний); Це ж спокій — плисти за водою. Це ж безум — жити навмання (Є. Плужник); Тепер Марися може зрозуміти ту однокурсницю, яка вигукнула колись: "Іти працювати з правопорушниками — це ж просто божевілля!" (О. Гончар). — Пор. 1. безглу́здя.

БОЖЕВІ́ЛЛЯ (відсутність, втрата здорового глузду, психічний розлад), БЕЗУ́МСТВО, БЕЗУ́МНІСТЬ, БЕ́ЗУМ поет., ЮРО́ДСТВО розм. Здається, це комбіноване катування металом, громом, газом, свистом ніколи не кінчиться, не вляжеться, не вщухне, поки не доведе до божевілля нещасного Маковея (О. Гончар); — Та мотиви ж, мотиви убивства, м-р Гарбер! Може, його (Кеворка) призвели до безумства, може, з нього знущалися! (І. Кулик); А в очах у графа безум, Наче іскра блисне з тьми (Л. Первомайський).

СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. (відвага, рішучість). Тремтячими руками зарядив дробовика — й лише тоді сміливість та відвага остаточно повернулись до нього (Є. Гуцало); (Зося:) Я зараз смілива така, я — справжній гайдамака і нічогісенько не боюсь, з твоїх грудей в мої перелилася смілість і одвага (І. Карпенко-Карий); — Бій, бій — це для нас найкращий атестат, — провадив далі Самієв. — Звичайно, хоробрість — найвища якість в людині. Принаймні я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар); — Підвестися під вогнем (артилерії) на весь зріст — це безстрашність... (О. Довженко); М'язи так і грають, як на молодому барсові, очі так і киплять парубочою відчайдушністю (Григорій Тютюнник); "Помщусь; і вас загублю, і сам пропаду!.. Однаково!" — думав я.. І вже холодна ніч не прохолодила мене, а додала тільки зваги (М. Коцюбинський).