безхитрісний
БЕЗХИ́ТРІСНИЙ, а, е, рідко.
Без хитрощів і лукавства; простодушний.
Безхитрісний був [Ничипір], ясний для кожного (М. Руденко);
// Простий, немудрий.
Можливо, саме безхитрісні сюжети, ненамудрованість і забезпечують популярність багатьох творів народного образотворчого мистецтва (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безхитрісний — безхи́трісний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- безхитрісний — -а, -е, рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. || Простий, немудрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безхитрісний — ПРОСТОДУ́ШНИЙ (який не вміє хитрувати, не схильний до хитрощів; властивий такій людині), НЕХИ́ТРИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРОСТАКУВА́ТИЙ, НАЇ́ВНИЙ, БЕЗХИ́ТРІСНИЙ розм.; НЕВИ́ННИЙ (як дитина; як у дитини). Словник синонімів української мови
- безхитрісний — БЕЗХИ́ТРІСНИЙ, а, е., рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. Безхитрісний був [Ничипір], ясний для кожного (Руд., Остання шабля, 1959, 199); // Простий, немудрий. Словник української мови в 11 томах