безхребетний
БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Який не має хребта, кістяка.
Серед жуків є багато хижаків; є й хижаки, які живляться іншими комахами або різними безхребетними тваринами (з наук. літ.);
Посібник включає теми лабораторних занять із різних розділів зоології безхребетних тварин (з навч. літ.).
2. перен. Який має недостатньо твердий характер; нестійкий.
– От вас і називають – безхребетний інтелігент! – Ці слова Вигорського видимо образили. – Безхребетний інтелігент, – пробурчав він... Потім, підвівшись, додав: – Всі ми дрібнобуржуазні, бо мусимо померти. Дайте вічного життя, і ми станемо нові, величні, повноцінні (В. Підмогильний);
Права і свободи обговорюють хіба що в новомодних ток-шоу, та й то тільки для того, щоб робити безхребетний висновок: права на стабільне становище у суспільстві нема ні в кого (з газ.).
3. у знач. ім. безхребе́тні, них, мн., зоол. Загальна назва нижчих тварин, які не мають кістяка.
Відмерлі залишки рослин служать їжею для багатьох безхребетних (з наук.-попул. літ.);
Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних (з мови документів).
Значення в інших словниках
- безхребетний — безхребе́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- безхребетний — (хто) безхарактерний, нестійкий, ненадійний, хиткий, обр. ні риба, ні м'ясо, і нашим, і вашим, куди вітер віє; (- тварин) примітивний. Словник синонімів Караванського
- безхребетний — -а, -е. 1》 Який не має хребта, кістяка. || перен. Який має недостатньо твердий характер; нестійкий. 2》 у знач. ім. безхребетні, -них, мн., зоол. Загальна назва нижчих тварин, які не мають кістяка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безхребетний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- безхребетний — НЕСТІЙКИ́Й (непостійний у своїх поглядах, переконаннях і т. ін., який легко піддається чужому впливу), НЕТВЕРДИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й рідше, ХИБКИ́Й, БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ підсил. розм. (який не має твердості в характері, поглядах). Словник синонімів української мови
- безхребетний — БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не має хребта, кістяка. Серед жуків є багато хижаків; є й хижаки, які живляться іншими комахами або різними безхребетними тваринами (Шкідн.. поля.., 1949, 71); // перен. Який має недостатньо твердий характер; нестійкий. Словник української мови в 11 томах