1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безхребетний

безхребе́тний

-а, -е.

1》 Який не має хребта, кістяка.

|| перен. Який має недостатньо твердий характер; нестійкий.

2》 у знач. ім. безхребетні, -них, мн., зоол. Загальна назва нижчих тварин, які не мають кістяка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безхребетний — безхребе́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безхребетний — (хто) безхарактерний, нестійкий, ненадійний, хиткий, обр. ні риба, ні м'ясо, і нашим, і вашим, куди вітер віє; (- тварин) примітивний. Словник синонімів Караванського
  3. безхребетний — БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не має хребта, кістяка. Серед жуків є багато хижаків; є й хижаки, які живляться іншими комахами або різними безхребетними тваринами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. безхребетний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. безхребетний — НЕСТІЙКИ́Й (непостійний у своїх поглядах, переконаннях і т. ін., який легко піддається чужому впливу), НЕТВЕРДИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й рідше, ХИБКИ́Й, БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ підсил. розм. (який не має твердості в характері, поглядах). Словник синонімів української мови
  6. безхребетний — БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не має хребта, кістяка. Серед жуків є багато хижаків; є й хижаки, які живляться іншими комахами або різними безхребетними тваринами (Шкідн.. поля.., 1949, 71); // перен. Який має недостатньо твердий характер; нестійкий. Словник української мови в 11 томах