берлинка
БЕРЛИ́НКА, и, ж., заст.
Зменш. до берли́на.
При березі коло Подолу стояли рядками здорові дуби й берлинки (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- берлинка — Берлина, -ни ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). О. 1861. XI. 109. ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273. Словник української мови Грінченка