бик

БИК¹, а́, ч.

1. Велика свійська парнокопита жуйна тварина родини порожнисторогих, яка утворює разом з вимерлими дикими биками і турами рід справжніх биків.

Міняй бики на воли, аби дома не були (П. Чубинський);

У середині кубка-курильниці, знайденого у Чингульському похованні, містяться зображення лева, бика, орла та грифона (з наук.-попул. літ.);

Після того, як 1627 р. в Європі було вбито останнього тура, справжні бики представлені лише численними породами свійських тварин (з наук.-попул. літ.);

Племінний бик;

* У порівн. З Енеєм плив Массик, .. ледащо неробоче. А сильний і товстий, мов бик (І. Котляревський);

[Люди:] Та ну не бришкай! Хоч ти і здоровий, як той бик, а проте і нас чимало (Панас Мирний).

2. тільки мн. Те саме, що бича́чі.

Нараховується чотири роди биків: справжні бики, яки, лобасті бики та бізони (з наук. літ.);

Бики мають важкий, товстий тулуб з короткою шиєю та короткими сильними ногами. На відміну від буйволів роги, округлі і гладкі, є як у самців, так і в самок (крім деяких комолих порід свійської худоби) (з наук. літ.);

Дикі види биків живуть у тропічних лісах, у лісостепу, населяють відкриті степові простори та пустельні нагір'я; численні породи свійської великої рогатої худоби зустрічаються повсюдно (з наук.-попул. літ.).

3. Самець тварин, що належать до родин бичачих і оленевих.

Невдовзі на сході з'явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розгледів .. плескуваті голови горбатих биків зебу (І. Муратов);

У вересні в оленів починається гін. Сильніші бики збирають навколо себе гареми з 15–20 самок, відбиваючи слабших самців (із журн.).

4. іст. Знаряддя страти у вигляді порожнистої металевої фігури тварини в натуральну величину, під якою розпалювали вогнище після того, як усередину поміщали засудженого.

Наливайка пекли в мідному бику (О. Стороженко);

Перед очима Хмельницького стали спалені в мідних биках, четвертовані на плахах, посаджені на палі, обезглавлені його попередники (П. Панч).

5. мн., жарг. Маклери, які грають на фондових біржах на підвищення курсу цінних паперів.

Бики ринку нерухомого майна відзначають, що з новою хвилею іпотечного фінансування попит продовжуватиме перевищувати пропозицію (з газ.).

БИК², а́, ч.

Одна з кількох масивних проміжних бетонованих або кам'яних опор, на яких тримається міст.

За двоє гін залізничний міст – стрімко повис на кам'яних биках (О. Десняк);

Освітились бетоновані бики високих дунайських мостів. Порвані ферми гнулись у багряну воду (О. Гончар);

// Берегова бетонована або кам'яна опора греблі; стоян.

Вишукали матеріали і з правого боку закінчили бики для перекриття через канал.., а з лівого боку – тільки стіну бика (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

бик

Значення в інших словниках